-
1 suicide oneself
розм. покінчити з собою -
2 suicide
1. n1) самогубствоto commit suicide — учинити самогубство; покінчити з собою
2) самогубець, самовбивця3) провал планів (крах надій) з власної виниeconomic (political) suicide — економічний (політичний) крах
suicide club — військ., розм. команда смертників
suicide pilot — військ. льотчик-смертник
suicide run — військ., розм. виліт на небезпечне завдання
suicide stand — військ. безнадійний опір
2. vучинити самогубство, покінчити з собою, заподіяти собі смерть (тж to suicide oneself)* * *I ['s(j)uːisaid] n1) самогубство; юp. суїцид2) самогубець3) провал планів, крах надій з власної виниII ['s(j)uːisaid] vвчинити самогубство, покінчити з собою ( to suicide oneself) -
3 suicide
1) самовбивця; самогубство, суїцид2) розм. вчиняти самогубство, покінчити з собою•- suicide attempt
- suicide bomber
- suicide bombing
- suicide cult
- suicide note
- suicide oneself
- suicide pact
- suicide prevention
- suicide rate
- suicide rate for both sexes
- suicide rate for women
- suicide rate for women men
- suicide terrorist
- suicide victim -
4 suicide
I ['s(j)uːisaid] n1) самогубство; юp. суїцид2) самогубець3) провал планів, крах надій з власної виниII ['s(j)uːisaid] vвчинити самогубство, покінчити з собою ( to suicide oneself) -
5 commit
залучати; доручати; наділяти; повіряти, покладати (обов'язки, функції тощо); зобов'язувати, зв'язувати зобов'язанням ( когось); брати зобов'язання; здійснювати ( дію); вчиняти, скоювати ( злочин); передавати на розгляд ( спор тощо); перепроваджувати; брати ( під варту); передавати законопроект ( у комітет або комісію законодавчого органу)commit an offence within the workplace — = commit an offense within the workplace скоювати злочин на роботі (на робочому місці)
commit an offense within the workplace — = commit an offence within the workplace
commit the principles of ethical conduct to written form — фіксувати у письмовій формі принципи юридичної (адвокатської) етики
- commit a case to trialcommit to an indeterminate sentence — перепроваджувати до виправної установи за вироком до покарання з невизначеним терміном, піддавати покаранню з невизначеним терміном
- commit a crime
- commit a criminal offence
- commit a criminal offense
- commit a felony
- commit a misdemeanor
- commit a mortal sin
- commit a murder
- commit a slaying
- commit a terrorist act
- commit a trespass
- commit acts of sabotage
- commit adultery
- commit an act of genocide
- commit an atrocity
- commit an error
- commit an infringement
- commit an iniquity
- commit an irregularity
- commit an offence
- commit an offense
- commit atrocity
- commit bestiality
- commit buggery
- commit for trial
- commit forgery
- commit further offences
- commit further offenses
- commit hara-kiri
- commit oneself
- commit perjury
- commit prostitution
- commit sodomy
- commit suicide
- commit to
- commit to a mental hospital
- commit to a mental institution
- commit to court
- commit to custody
- commit to discretion
- commit to prison
- commit to writing
- commit torture
- commit waste -
6 commit
[kə'mɪt]v1) вчиня́ти (злочин і т.д.)2) доруча́ти, довіря́ти••to commit oneself — компрометува́ти себе́
to commit to flames — спа́лювати
to commit to memory — вивча́ти напа́м'ять, запам'ято́вувати
to commit to paper, to commit to writing — запи́сувати
to commit to prison — ув'я́знювати
to commit suicide — покі́нчи́ти життя́ самогу́бством
См. также в других словарях:
suicide — n. The act of killing oneself. v. commit suicide The Essential Law Dictionary. Sphinx Publishing, An imprint of Sourcebooks, Inc. Amy Hackney Blackwell. 2008. suicide a killing of … Law dictionary
Suicide — • The act of one who causes his own death, either by positively destroying his own life, as by inflicting on himself a mortal wound or injury, or by omitting to do what is necessary to escape death, as by refusing to leave a burning house… … Catholic encyclopedia
suicide — deliberate killing of oneself, 1650s, from Mod.L. suicidium suicide, from L. sui of oneself (gen. of se self ), from PIE *s(u)w o one s own, from root *s(w)e (see IDIOM (Cf. idiom)) + cidium a killing (see … Etymology dictionary
Suicide intervention — is a direct effort to prevent person(s) from attempting to take ones own life intentionally or voluntary through self destructive behaviour such as; hanging ones self, cutting wrists, (Webster, n.d). “Suicide rates vary throughout the world, but… … Wikipedia
Suicide by hanging — Suicide Social … Wikipedia
Suicide in English Literature — Suicide, the act of deliberately killing oneself, is a prominent action in many important works of English literature. Authors use the suicide of a character to portray defiance, despair, love, or honor. Whether it is written as the ultimate act… … Wikipedia
suicide — ► NOUN 1) the action of killing oneself intentionally. 2) a person who does this. 3) (before another noun ) referring to a military operation carried out by people who do not expect to survive it: a suicide bomber. 4) a course of action which is… … English terms dictionary
suicide — [so͞o′ə sīd΄] n. [L sui, of oneself (< IE * sewe , refl. pron. < base * se , apart > OE swæs, own) + CIDE] 1. the act of killing oneself intentionally 2. ruin of one s interests or prospects through one s own actions, policies, etc. 3. a … English World dictionary
Suicide methods — Suicide … Wikipedia
suicide — /sooh euh suyd /, n., v., suicided, suiciding. n. 1. the intentional taking of one s own life. 2. destruction of one s own interests or prospects: Buying that house was financial suicide. 3. a person who intentionally takes his or her own life. v … Universalium
Suicide — For other uses, see Suicide (disambiguation). Suicide Classification and external resources … Wikipedia
